На Ніжинщині роблять крафтовий шоколад на меду. Історія захоплення, що переросло у сімейну справу

Шоколад без цукру – фішка майстрині з Ніжина Оксани Труш, засновниці бренду Жу-жу shop та активної учасниці ініціативної групи з розбудови «Дороги смаку Чернігівщини» – проєкту, який має допомогти нашій області набути іміджу гастрономічної туристично привабливої території на національному та міжнародному рівнях.

Оксані Труш – 29 років, має економічну освіту, понад усе любить створювати корисні десерти. Замість рафінованого цукру ніжинка використовує безпечний солодкий інгредієнт – корисний мед з сертифікованої пасіки своїх батьків. Ягоди – з власного саду та городу. Майже п’ять років тому, коли Оксана тільки знайомилася зі створенням солодощів без цукру, їй потрібен був цілий тиждень, аби виготовити з десяток шоколадок. Сьогодні ж майстрині до снаги зробити за один робочий день – сотню плиток! Натуральні десерти Жу-жу shop посідають гідну сходинку серед локальних виробників крафтового шоколаду України.

Перші форми і перші 11 плиток

“У справі, що перейшла з мого захоп­лення у сімейний бізнес-проєкт, окрім мене, беруть активну участь чоловік Сергій, а також батьки, – розповідає Оксана Труш. – Я виросла в сім’ї пасічника, мій вітчим – Олег Рябчун – усе життя тримає бджіл. У нас в родині дуже поважали цих комах і цінували мед. З дитинства мені відомі його корисні властивості. Мама часто замінювала цукор медом, це було звичним. Або взагалі обмежувала його вживання. Ми постійно брали участь у місцевому щорічному Покровському ярмарку, де пропонували мед і продукцію на його основі, приміром, меди питні. Також я виготовляла до ярмарку мило на меду. Свого часу це було моє хобі.”

Майже п’ять років тому, коли Оксана і її Сергій очікували на появу дитини, чоловік знайшов в інтернеті інформацію про шоколад на меду, про користь, смакові властивості.

Вирішили спробувати, поекспериментувати. Перші інгредієнти я замовила через інтернет, – згадує майстриня. – На той час в Україні шоколадна справа не була розвинена, ми навіть не могли придбати форми для виготовлення плиток, їх просто не було в продажу. Тож купували в супермаркеті шоколадки, які візуально сподобалися, також досить вартісний харчовий силікон, і Сергій з усього цього виливав наші перші форми.

Варто відзначити, Сергій Труш – майстер спорту України з ракетомодельного спорту, багаторічний член збірної команди України, неодноразовий переможець національних змагань у класі моделей-копій.

Чоловік працює з такими відповідальними матеріалами, коли треба дотримуватися особливих умов. Тому для нього це завдання – вилити форми – не було якимсь надзвичайно складним, але досвід, звісно, знадобився, – додає Оксана. – Ми вирішили, що виготовлятимемо 65-грамові плитки. Саме такі зручно і приємно тримати в руці. Перші одинадцять шоколадок на меду до ярмарку робила, мабуть, тиждень. На той час я нічого не знала про процес темперування, кристалізацію какао-масла, коли воно переходить у стабільну форму, що надає шоколаду після охолодження твердість, крихкість і блиск. Насправді, цей етап у моєму житті був стресовий і дуже хвилюючий. Сергій тоді підготував пакування з паперу, самотужки фарбував, упаковував.”

Під час ярмарку Оксана влаштувала дегустацію шоколаду на меду. За 20 хвилин її плитки розкупили! Це починаючу майстриню надихнуло. Вона вирішила не полишати шоколадну справу і вдосконалюватися.

Від екстрачорного – до шоколаду з перцем

Чесно, це не було якимсь регулярним заняттям. Час від часу я виготовляла шоколад для знайомих, на подарунки. Створювала нові рецепти, – продовжує Оксана. – На наступний ярмарок вже запропонувала 35 плиток, а також окремо партію під назвою «Гормон щастя ніжинський» – солодкі подарункові сувеніри гостям від мера нашого міста. З виконавчим комітетом міськради був затверджений макет, який і отримав таку назву.

Покровський ярмарок відшумів, успішний шоколадний проєкт дещо притих. І якось, прогулюючись містом з однорічною донею, Оксана вирішила зайти до кав’ярні, що відкрилася на Гоголівській.

Мене цікавив асортимент нового закладу «Gogol Point», і я тоді вирішила залишити одну свою плитку, на пробу, – каже майстриня. – Потім зустрілася з власницею кав’ярні. Пам’ятаю її відгук: «Ну, нічого особливого…» Втім, згодом ми стали активно співпрацювати, і наразі в кав’ярні пропонують відвідувачам аж 24 види нашого особливого шоколаду без цукру. Екстрачорний (90%), молочний з сублімованою полуницею та кокосом, вишнею та кунжутом, мигдалем, фундуком, журавлиною, чорницею, смородиною, малиною, перцем чилі, солоними фісташками, пелюстками полуниці. Створили також красиву і стильну упаковку з їхнім логотипом, це профіль Миколи Гоголя”.

Оксана Труш розповіла, що біля їхнього будинку родина вирощує полуницю, суницю, вишні, малину і всі ці ягоди висушують та використовують для створення унікальної шоколадної продукції. Також самі збирають лісову чорницю, журавлину. Горіхи купують.

“Майже всю ягоду ми заготовляємо самотужки. Лише частково закуповуємо полуницю сублімовану, бо самим гарно висушити цю ніжну ягоду не вдається”, – зазначає Оксана.

Важливий крок

Головні поціновувачі солодкої продукції Оксани Труш – відвідувачі магазинів натуральних продуктів по всій Україні. А також шоколад можна придбати в кав’ярнях та кафе.

Географія – вся країна, – радіє. – Київ, Вінниця, Полтава, Кременчук, Львівщина, Чернігівщина… Спочатку ми самі заходили до закладів громадського харчування в різних містах, презентували свій шоколад. Лишали плитки, щоб люди оцінили смак. І так потихеньку з’являлися нові партнери та споживачі”.

Наразі Оксана виготовляє десерти в орендованому приміщенні. Водночас родина будує в Ніжині для виробництва двоповерхову споруду, яка відповідатиме системі управління безпечністю харчових продуктів (ХАССП).

“Цю систему застосовують практично в усьому світі як надійний захист споживачів від небезпек, які можуть супровод­жувати харчову продукцію. Це важливий крок для нас, – зазначає Оксана Труш. – Ми плануємо збільшувати обсяги, створювати нові робочі місця. Сподіваюся, наші плани та задуми справдяться!”

Поки ж Оксана виготовляє десерти сама. За один робочий день може зробити сто плиток шоколаду.

Сотня – це надпотужність, бо ж – ручна робота. Але процес вже налагоджений, все відбувається чітко. Маємо вже чимало різних форм для виливання. В наявності достатньо інгредієнтів, – каже майстриня. – Процес приготування – не на паровій бані, а в спеціальній плавильній ємності. Виставляю потрібну температуру, адже важливо зберегти всі корисні властивості продукту. Відповідальний також етап охолодження. Це можна робити у різний спосіб, зокрема завдяки гранітній дошці. Частину гарячого шоколаду я виливаю на гранітний стіл для охолодження до потрібної температури, коли утворюються стабільні кристали какао-масла, а потім переливаю в загальну масу. Це дозволяє всій рідині стати правильною плиткою, що матиме більш тривалий термін зберігання. А також твердість, крихкість та блиск. Все це – показники якісно зробленого шоколаду”.

Безпечне тріо

Варто сказати, що в складі шоколаду на меду немає не тільки цукру, а й такого інгредієнта, як соєвий лецитин.

“Основний рецепт – три складники – какао боби терті, какао-масло і мед, – зауважує Оксана. – Ми не додаємо соєвого лецитину, емульгатора, який ліпше змішує речовини. Ми створюємо натуральний продукт, який не містить нічого зайвого”.

Окрім плиток шоколаду, Оксана виготовляє батончики, цукерки, трюфелі, арахісову пасту. І все це виключно на меду!

“Моя дитина любить шоколад з полуницею, з горіхами – мигдалем, фундуком… Я, як мама, спокійна, тому що знаю, з чого і як саме зроблені ці солодощі. Втім, важливо в усьому мати міру, навіть якщо це продукти натуральні та безпечні”, – відзначає Оксана Труш.

Майстриня каже, що на початковому етапі її дуже підтримували рідні, зокрема ненька:

“Моя мама – поціновувачка шоколаду на меду і, мабуть, саме вона найбільша моя натхненниця, вона постійно вселяла в мені віру, впевненість, мотивувала, казала, що цей продукт потрібний людям. Вочевидь, це справді так. Дякую тобі, мамо!”

Автор Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка».

Фото з архіву Оксани ТРУШ

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Залиште свій коментар!
Введіть своє ім'я